Зазвичай люди не звикли цінувати своє здоров`я. Дехто вважаэ що гарне здоров`я в умовах нинішньої екології, та після Чорнобильської аварії мати неможливо. Але це не зовсім так.
          Нинішній екологічний стан та наслідки техногенних катастроф поки що мають другорядне значення в впливі на здоров`я.
          Основна причина погіршення здоров`я людства в неповноцінному  мінеральному складі
продуктів харчування, та великою насиченістю продуктів різними хімічними сполуками, які
покращують смак, аромат, колір, та збільшують термін зберігання, а також запобігають втраті
врожаю сільгопкультур від шкідників та хвороб. Дія цих сполук на організм
людини докінця не вивчена та непередбачувана.
          На другому місці спосіб життя.
    Негативні фактори: фізична малоактивність, стреси, недодержання особистої гігієни,
фізичні перевантаження без належного відпочинку, шкідливі звички, робота яка не приносить задоволення...
     Якраз ці всі фактори людина при бажанні може контролювати, а я буду намагатися лаконічно
викласти прості способи досягнення данної мети.
     Хочу ще розглянути на прикладі найпопулярнішого продукту харчування "пшениці" досягнення
науки, які допомагають нам "довго жити".
     Пшениця якою харчувалися люди до минулого сторіччя називалась "полба". Вона була маловрожайна, але мала підвищений вміст протеїну, селену, кремнію, та інших мікроелементів, а також природній захист від комах, у вигляді дуже міцних покрівельних лусок на зернівках.
Мукополісахариди полби підвищують імунітет людини, а протеїнний склад клейковини відрізняється
від складу теперішньої пшениці в кращий бік, не проявляючи алергенної активності та допомагаючи людям з глютеїновою хворобою, при якій пшеничні продукти хворим дуже обмежені.


Полба та звичайна пшениця в порівнянні.

Але для забезпечення потреб зростаючого населення були потрібні високоврожайні сорти пшениці.
Мікроелементний склад пшениці на той час, та і араз селекціонерів не цікавив. Було взято курс не на якість а на кількість.
     Але це ще половина біди. Наступний "винахід", це обдирання пшениці.Проблема в тому, що
в зародку зерна багато біологічно активних речовин, вітамінів, ензимів, та жир. Тому борошно отримане з необдертого зерна набагато цінніше, але швидко горкне і втрачає товарні якості.  Не дарма в Данії дуже популярне борошно вироблене на старовинних поодиноких вітряних млинах які збереглися до цього часу в гарному робочому стані.
Борошно з млина іде відразу споживачам, а не на полиці складів, тому що попит перевищує пропозицію.  А  цивілізації потрібне борошно яке може довго зберігатися на складі, та ще й на полицях супермаркетів. А людям в аптеках продають синтетичні вітаміни та мікроелементи.
Цікавий факт з історії. На початку минулого століття в Англії було зібрано рекордно низький
врожай зернових, і тому було прийнято рішення пекти хліб з борошна грубого помолу, для збілшення
виходу хлібу і уникнення голоду. Внаслідку вживання такого хлібу було значне зменшення смертності 20-30% ,точно не пам`ятаю, але факт змушує замислитись про те що ми їмо.
І це лише пшениця, а що можна сказати про молоко, м`ясо, імпортні фрукти, термін зберігання останніх інколи перевищує 18 місяців.
           Але у мислячої людини завжди є вибір.
29/07/2012р.
           Доброго дня відвідувачам сайту.  Вибачте за дуже велику паузу в оновленні.
За цей час дуже багато відбулося.  Знайшов досить простий спосіб відновлення (інакше не назвеш) та оздоровлення організму.